Словарь української мови (1924)/цюник
Зовнішній вигляд
◀ цюнечка | Словарь української мови Ц цюник |
цюпа ▶ |
|
Цю́ник, ка, м. 1) = Воробець тростяний. См. Воробець 2. Вх. Пч. II. 10. 2) Маленькая серебряная монета, выкапываемая въ землѣ. Вх. Зн. 78.