Словарь української мови (1924)/ціба
| ◀ ці | Словарь української мови Ц ціба |
цібе ▶ |
|
Ціба́, и цібе́, меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. Херс. А ціба! окропу на пса! ціба! Вх. Зн. 78. Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе! Черномор.
| ◀ ці | Словарь української мови Борис Грінченко Ц ціба |
цібе ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
ціба
Борис Грінченко
1924
Ціба́, и цібе́, меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. Херс. А ціба! окропу на пса! ціба! Вх. Зн. 78. Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе! Черномор.