Словарь української мови (1924)/ціва
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
◀ цібе | Словарь української мови Ц ціва |
цівати ▶ |
|
Ці́ва, ви, ж. 1) Цѣвка въ шестернѣ. Черниг. у. Мик. 481. 2) Шпулька для наматыванія нитокъ. МУЕ. III. 14, 15.