Словарь української мови (1924)/цідити
Зовнішній вигляд
◀ цідилок | Словарь української мови Ц цідити |
цідитися ▶ |
|
Ціди́ти, джу́, диш, гл. 1) Процѣживать, цѣдить. А я тиї корови співаючи дою, а я теє молоко танцюючи ціжу. Чуб. V. 493. 2) Наливать струей.