Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цідити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цідити
Берлін: Українське слово, 1924

Ціди́ти, джу́, диш, гл. 1) Процѣживать, цѣдить. А я тиї корови співаючи дою, а я теє молоко танцюючи ціжу. Чуб. V. 493. 2) Наливать струей.