Словарь української мови (1924)/цідитися
Зовнішній вигляд
◀ цідити | Словарь української мови Ц цідитися |
цідіння ▶ |
|
Ціди́тися, джу́ся, дишся, гл. Струиться, течь. Тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться. Кв.
◀ цідити | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цідитися |
цідіння ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цідитися
Борис Грінченко
1924
Ціди́тися, джу́ся, дишся, гл. Струиться, течь. Тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться. Кв.