Словарь української мови (1924)/цілина
| ◀ цілик | Словарь української мови Ц цілина |
цілинний ▶ |
|
Цілина́, ни, ж. Новь. Орав милий на цілині, та й став на толоці. Нп. Цілину п'ять плугів орють. Греб. 382. Ум. Ціли́нка.
| ◀ цілик | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цілина |
цілинний ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цілина
Борис Грінченко
1924
Цілина́, ни, ж. Новь. Орав милий на цілині, та й став на толоці. Нп. Цілину п'ять плугів орють. Греб. 382. Ум. Ціли́нка.