Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цілинний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цілинний
Берлін: Українське слово, 1924

Ціли́нний, а, е. Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля. Констан. у.