Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цілитель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цілитель
Берлін: Українське слово, 1924

Ціли́тель, ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені. Чуб. I. 125.