Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цілити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цілити
Берлін: Українське слово, 1924

Ціли́ти, лю́, ли́ш, гл. Исцѣлять.

Ці́лити, лю, лиш, гл. Цѣлить, мѣтить. Цілив в ворону, та попав в корову. Ном. № 1784.