Словарь української мови (1924)/цілиця
Зовнішній вигляд
◀ цілитися | Словарь української мови Ц цілиця |
ціліндра ▶ |
|
Ціли́ця, ці, ж. 1) = Цілина́. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю. Р. Макс. 2) Соль, добываемая изъ земли въ кристаллахъ. Шух. I. 16.