Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цілка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цілка
Берлін: Українське слово, 1924

Ці́лка, ки, ж. Цѣльная крупа съ непопорченными зернами.