Словарь української мови (1924)/цілкий

by Борис Грінченко

◀ цілка

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цілкий

цілковий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цілки́й, а́, е́. 1) Мѣткій. Кіев. у. 2) Цілка річ. Вещь понятная. Вх. Лем. 480.