Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цілкий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цілкий
Берлін: Українське слово, 1924

Цілки́й, а́, е́. 1) Мѣткій. Кіев. у. 2) Цілка річ. Вещь понятная. Вх. Лем. 480.