Словарь української мови (1924)/цілком
Зовнішній вигляд
◀ цілковий | Словарь української мови Ц цілком |
цілник ▶ |
|
Цілко́м, нар. 1) Цѣликомъ. По вівці цілком глитав. Котл. Ен. V. 76. Вона продала полотно цілком, а не сорочками. Лебед. у. 2) Совершенно, вовсе, вполнѣ. Три місяці цілком дощу не було. Могил. у. 3) Въ цѣлости. Вікно викопано та так і поставлено біля столу цілком. Новомоск.