Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цілцем

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цілцем
Берлін: Українське слово, 1924

Цілце́м, нар. = Цілко́м. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю. Шух. I. 203.