Словарь української мови (1924)/цілцем

by Борис Грінченко

◀ цілушка

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цілцем

ціль ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цілце́м, нар. = Цілко́м. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю. Шух. I. 203.