Словарь української мови (1924)/цірувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цірувати
Берлін: Українське слово, 1924

Цірува́ти, ру́ю, єш, гл. = Мережати 1 ? А я свому миленькому сорочку мережу; ой мережу та й мережу, цирочки цірую. Гол. II. 383.