Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цірчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цірчати
Берлін: Українське слово, 1924

Цірча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Цвірча́ти. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.