Словарь української мови (1924)/чарівний
| ◀ чарівкий | Словарь української мови Ч чарівний |
чарівник ▶ |
|
Чарівни́й, а́, е́. Волшебный. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. Котл. МЧ. 453. О моя радість, мій сон чарівний. Шевч. 314.
| ◀ чарівкий | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чарівний |
чарівник ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чарівний
Борис Грінченко
1924
Чарівни́й, а́, е́. Волшебный. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. Котл. МЧ. 453. О моя радість, мій сон чарівний. Шевч. 314.