Словарь української мови (1924)/чарівник

by Борис Грінченко

◀ чарівний

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чарівник

чарівництво ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чарівни́к, ка́, м. Волшебникъ, колдунъ, очарователь. Москаль на хитрощі піднявся і видавав, мов він чарівник. Котл. МЧ. 481.