Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чепелик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чепелик
Берлін: Українське слово, 1924

Чепе́лик, ка, м. 1) Ум. отъ чепель. 2) Складной ножъ, привѣшенный у мужчинъ на поясѣ. Гол. Од. 60. 3) Родъ ножа изъ обломка косы съ мелко насѣченными клинообразными зубьями, употребляемый решетниками для разщепленія лыка. Вас. 175.