Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чепель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чепель
Берлін: Українське слово, 1924

Чепе́ль, ля, м. Ножъ съ отломленнымъ концомъ. Ум. Чепе́лик. Чики-чики чепелики зарізали рака. Козелец. у.