Словарь української мови (1924)/чепурун
Зовнішній вигляд
◀ чепурно | Словарь української мови Ч чепурун |
чепуруха ▶ |
|
Чепуру́н, на́, м. Опрятный человѣкъ; франтъ. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась. О. 1862. VIII. 15.