Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чергуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чергуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Чергува́тися, гу́юся, єшся, гл. 1) Чередоваться. 2) Уговариваться относительно очереди, — когда чья. Пришли коло того льоху та й чергуються, єден до другого каже: „Лізь ти.“ Чуб. II. 634. Стали чергуватись, кому б піти. Св. Л. 231.