Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/черевичник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
черевичник
Берлін: Українське слово, 1924

Череви́чник, ка, м. 1) Башмачникъ. 2) Раст. Nepeta nuda L. ЗЮЗО. I. 177.