Словарь української мови (1924)/черевичок

by Борис Грінченко

◀ черевичник

Словарь української мови Борис Грінченко Ч черевичок

черевірний зуб ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Череви́чок, чка, м. 1) Ум. отъ черевик. Рудч. Ск. I. 16. 2) мн. Раст. а) Orobus vernus L. ЗЮЗО. I. 130. б) Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. I. 120. в) — Бо́жої Ма́тері. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. I. 125.