Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/черет

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
черет
Берлін: Українське слово, 1924

Чере́т, ту, м. = Очерет. Мил. М. 69. Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому (сінечки) приплету з високого дерева черету. Мет. 121.