Словарь української мови (1924)/черкатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
черкатися
Берлін: Українське слово, 1924

Черка́тися, ка́юся, єшся, гл. Дотрогиваться, касаться. МУЕ. III. 90. Вже туж-туж хліба стає, вже так, що по засіках міркою і дно черкається. Кв. Її плече черкалося з його плечем. Мир. Пов. I. 151.