Че́рчик, ка, м. 1) Ум. отъ чернець = Ченчик. Ой ти, сестро, здорова будь, а я іду в божу путь черчиків шукати, гріхів сповідати. Чуб. V. 921. 2) Ум. отъ черець 3) = Червець 5. Ой спала під черчиком зелененьким. Чуб. III. 203. 4) Рыба Phoxinus rivularis. Вх. Пч. II. 20. 5) = Червець 4. Маркев. 141.
