Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/четвертувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
четвертувати
Берлін: Українське слово, 1924

Четвертува́ти, ту́ю, єш, гл. = Чвертувати. Греб. 366. Ріж мене, четвертуй, а я з тобою не піду. Стор. М. Пр. 36.