Словарь української мови (1924)/чистісінько

by Борис Грінченко

◀ чистісінький

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чистісінько

чистість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чисті́сінько, нар. 1) Совершенно чисто. Чистісінько в хаті, — ніде ні смітинки. Харьк. 2) Совершенно, совсѣмъ (сильнѣе, чѣмъ чисто 2). Чистісінько він та й годі. Харьк.