Словарь української мови (1924)/човно

by Борис Грінченко

◀ човничок

Словарь української мови Борис Грінченко Ч човно

човновий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Човно́, на́, с. = Човен. Тягне дід човно стежкою, між густими лозами. Левиц. I. 126. Ум. Чове́нце. Аж тут — править мальоване човенце, править та й прибило до самого ганку, а з човенця виходить панночка. Федьк. Пов. 48. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями. АД. I. 246.