Словарь української мови (1924)/чорнобрив
Зовнішній вигляд
◀ чорнобілий | Словарь української мови Ч чорнобрив |
чорнобривець ▶ |
|
Чорнобри́в, чорнобри́вий, а, е. Чернобровый. Чорнобрив, чорнобрив дрова рубає, а чорнобрива тріски збірає. Чуб. Чорнобри́ва. Кличка коровы. Kolb. I. 65. Ум. Чорнобри́венький. Шевч. 303.