Словарь української мови — Ччуд Борис Грінченко
1924
Чуд, да, м. 1) = Чудо. Чуб. I. 162. 2) Въ одномъ изъ варіантовь думы „Про Олексія Поповича“ употреблено ошибочно вм. чардак, палуба. Олексій Попович на чуд вихожає. АД. I. 181.