Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чудно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чудно
Берлін: Українське слово, 1924

Чу́дно, нар. Удивительно, странно, смѣшно. Здавалося мені чудно, що зорі і сонце бувають однакові. Ком. I. 48. Чудно якось діється між нами. Шевч. Засмійсь, аби чудно. Ном. № 12671. Ум. Чудне́нько.