Словарь української мови (1924)/чурувати

by Борис Грінченко

◀ чурування

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чурувати

чустрати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чурува́ти, ру́ю, єш, гл. Быть чурою. Ти всюди був мені слугою вірним, — як братнє серце, чурою прихильним, — тепер не будеш більше чурувати, а з нами брат за брата пробувати. К. Бай. 29.