Словарь української мови (1924)/чутко
Зовнішній вигляд
◀ чуткий | Словарь української мови Ч чутко |
чутком ▶ |
|
Чу́тко, нар. = Чутно. Чутко козаченька через три городи, що ходишь до дівчини. Чуб. V. 198. Справили таке весілля, що було чутко на всі царства. Чуб. II. 137.