Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чутко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чутко
Берлін: Українське слово, 1924

Чу́тко, нар. = Чутно. Чутко козаченька через три городи, що ходишь до дівчини. Чуб. V. 198. Справили таке весілля, що було чутко на всі царства. Чуб. II. 137.