Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шабельтас

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шабельтас
Берлін: Українське слово, 1924

Шабельта́с, са, м. Ремень, на которомъ носятъ саблю, портупея. Розв'язує царям їх шабельтаси. К. Іов. 27.