Словарь української мови (1924)/шабльований
| ◀ шабельтас | Словарь української мови Ш шабльований |
шаблюка ▶ |
|
Шабльо́ваний, а, е. Имѣющій право носить саблю, вооруженный саблей. Ходили тоді в кармазинах тільки люде значні та шабльовані. К. ЧР. 64.
| ◀ шабельтас | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шабльований |
шаблюка ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шабльований
Борис Грінченко
1924
Шабльо́ваний, а, е. Имѣющій право носить саблю, вооруженный саблей. Ходили тоді в кармазинах тільки люде значні та шабльовані. К. ЧР. 64.