Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шавкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шавкати
Берлін: Українське слово, 1924

Ша́вкати, каю, єш, гл. Ѣсть, издавая обычные при ѣденіи звуки. Ти собаку в хату впустила, чи що? Хто се тут шавкає? Драг. 166.