Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шавкун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шавкун
Берлін: Українське слово, 1924

Шавку́н, на́, м. Мускусная утка. Херс. Ничипоре! дивись лишень — що там ніби мріє? Чи то шавкун, чи то баклан далеко чорніє. Морд. К. 32.