Словарь української мови (1924)/шамряти

by Борис Грінченко

◀ шамротіти

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шамряти

шамтіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шамря́ти, ря́ю, єш, гл. 1) = Шамрити. Харьк. у. 2) Сумлі́ння шамряє. Совѣсть не чиста. Радіють всі; хиба той мовчав, в кого сумління шамряло, бо трясся, що й йому може доведеться. Св. Л. 297.