Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шамтіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шамтіти
Берлін: Українське слово, 1924

Шамті́ти, мчу́, ти́ш, гл. = Шамотіти. Черевики або постільці більш свинячі наверх шерстю, щоб не шамтіло в траві. О. 1862. II. 65.