Словарь української мови (1924)/шаноба

by Борис Грінченко

◀ шанк

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шаноба

шанобливий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шано́ба, би, ж. 1) Честь, почетъ, уваженіе, почтеніе. Рудч. Ск. II. 204. На що та й шаноба, як добреє слово. Ном. № 12865. 2) Була йому шаноба! Досталось ему. Ном.