Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шанк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шанк
Берлін: Українське слово, 1924

Шанк, ка, м. Родъ посуды. Мовить до винника, щоб була горілка: винник біжит, бере шанком, Андрій біжит, бере збанком. Гол. II. 498.