Словарь української мови (1924)/шарувати
| ◀ шарування | Словарь української мови Ш шарувати |
шарудіти ▶ |
|
Шарува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Мо́я, тереть (мочалкой и пр.). 2) = Прашувати. Пішов шарувати буряки. Черниг. у.
| ◀ шарування | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шарувати |
шарудіти ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шарувати
Борис Грінченко
1924
Шарува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Мо́я, тереть (мочалкой и пр.). 2) = Прашувати. Пішов шарувати буряки. Черниг. у.