Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шастати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шастати
Берлін: Українське слово, 1924

Ша́стати, ся, таю, ся, єш, ся, гл. Ходить туда и сюда, шнырять. На мене споглянула, шастаючись коло столу. Г. Барв. 80. Не шастайся, як миш по пастках. Ном. № 3163.