Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шаснути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шаснути
Берлін: Українське слово, 1924

Ша́снути, ну, неш, гл. Мелькнуть, пробѣжать. Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, — вона на неї рукою навіки махнула. МВ. (О. 1862. I. 98).