Словарь української мови (1924)/шатирити
Зовнішній вигляд
◀ шатило | Словарь української мови Ш шатирити |
шатковниця ▶ |
|
Шати́рити, рю, риш, гл. 1) Искать, шарить. Переясл. у. Стрільці шатирять по терну. Греб. 351. 2) = Шарувати 1. Черниг. у. 3) Мошенничать.