Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шелепнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шелепнути
Берлін: Українське слово, 1924

Шеле́пнути, пну, неш, гл. Упасть съ шумомъ. Він так і шелепнув у саму середину. Таращ. у.