Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шелепати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шелепати
Берлін: Українське слово, 1924

Шеле́пати, паю, єш, гл. 1) Брести, шлепать по грязи. 2) = Шолопати. Вх. Зн. 82.