Словарь української мови (1924)/шелест

by Борис Грінченко

◀ шелеснути

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шелест

шелестіння ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ше́лест, ту, м. Шелесть, шумъ. Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. Шевч. 31. Переносно: шумъ, смятеніе, суматоха. Ну, наробив шелесту! — Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108.